Лонг тріп. Пат 2. Пі-Пі айленд.

        Якщо ти себе вважаєш крутим тусовщиком і ти ніколи не чув про Пі-Пі Айленд(#Phi-Phi island) - забудь що таке слово (ТУСОВЩИК) взагалі існує))...Я себе до таких не відношу, тому про існування цього кусочка РАЮ НА ЗЕМЛІ взагалі нічого не чула, до планування подорожі.

    

       Архіпелаг Пі Пі (Пхі-Пхі) складається з 2-х островів - Пі Пі Дон і Пі Пі Лей (або великий Пі-Пі і маленький Пі-Пі), а також з декількох дрібних незаселених острівців.

       Всі острови архіпелагу на 90% зайняті скелями, горами, оброслими  зеленющою рослинністю, яка не просто чарує, а дивує своїм бажанням "жити", так як більшість рослин ростуть на скелях. 

 
         Вершини скель в деяких місцях досягають до 40 метрів.

         

         Найпопулярніший серед туристів острів архіпелагу - це Пі Пі Дон, де знаходиться більшість готелів, білосніжні пляжі, кокосові пальми і чисте афігєнське море, барчики, ресторанчики, паби, і всяке таке, що може бути цікаве туристам.  

        

       Найбільший і найкрасивіший пляж  острова називається Тон Сай. (Пам'ятаєш рекламу з Баунті?! Так от, таке ж Баунті, тіки не на Мальдівах і набагацько дешевше).

     Правда під час приливів РАЙ трошки змінюється - з'являються "зеленувато-жутковаті" водорослі, але на загальному фоні від усього побаченого, навіть вони не зіпсували враження.

           Дістатись до порту можна  паромом, а далі лише на своїх двох - транспорту на острові немає, а точніше немає місця де їздити.

       

       При в'їзді на острів з вас візьмуть "податок" у розмірі 20 бат з чоловіка (приблизно 10 грн.) - в заповідну зону в'їжаєш смітити, це тобі не хухри-мухри!). 

      Житло тут, як і по всьому Тайланді, на будь-який гаманець. Можна знайти хостел за 5 баксів, а потолок цін можеш на agoda.com пошукати, та оптимальним варіантом буде гестхаус, в якому ми власне і жили.

      Ну що ж погнали розглядати це чудо природи!)

    Щоб не залежати від інших туристів і їхніх бажань взяли на прокат каяки. Вперше в житті пливу на такій штуці! Виходить, либа до вух!))))

Правда коли побачила 5-річних діточок в одномісному каяці, задертого носа довелося  приспустити)))

        Вже не перший monkey beach, все такі ж забавні макакулі, але без пригод і тут не обійшлося.

          Підсіла сфоткатись із великою мавпою (вожаком) біля якої сиділа маленька і, походу, влізла в чужу сім'ю)))

на мене налетіла ще одна мавпа (мабуть "жінка" вожака), трохи подерла і ...  .... і, зняла купальника) (тут вже обійдемося без фото)

Не всі туристи такі "смЄльчаки". Більшість "річ турістс" дивляться на макакуль через свої об'єктиви 

    

         Після довгих роздумів про те, як скоро мої руки почнуть обростати волосяним покривом, зважаючи на  останні баталії, вирішили трохи проспиртувати організм зсередини і роздивитися вечірній Пі-Пі. Доречі, всі жителі Пі-Пі "заводяться" за допомогою ось таких веселих відеречок і ходять з ними хто до "посінєнія", а хто й до світанку.

       Перше що хочеться сказати, тут дуже багато америкосів, австралійців, європейців, а точніше їхньої молоді, які непогано влаштувалися і за "покушать, да поспать" працюють зазивалами на дискотеки у обезбашених тайців. Останні витворяють щось неймовірне.

         Я бачила не одне файєр-шоу у житті, але ніде з них горяща палка за півметра над головою у мене не літала, і ніхто не жонглював перед моїм носом феєрверками.

        Після виступів місцевих "Біберів", виносять ось такий стенд

і "палицю-опускалицю"

пройшовши під якою в одязі отримуєш фрі шот, без нього - відоме вже тобі відеречко) (МАМО, я такого не робила!!!)

      Острів Пі-Пі Дон невеликий, тому довго сидіти на місці не доведеться, адже навколо краса, заради якої люди летять тисячі кілометрів. Одним із таких місць став Maya Bay Beach

        Це місце стало популярним після зйомок фільма "Пляж" з ДіКапріо, але, як на мене, то воно і без нього крутяцьке)) Без човна туди не дістатись. Нам випав шанс бути "щасливчиками" і попливти по околицях з дітлахами за штурвалом (про це трошки пізніше). 

        

(Не могла не сфоткатись, коли на пляжі був сам Дікапріо! мій ДіКапріо)

         Тут окрім білого піску, прозорої води, є ще чудернацький снорклінг - риб нЄмЄрЄнно. (Тато, я знаю що ти мені заздриш (я зараз про риб), тому краще пакуй чемодан, бери маму і до нас).

   
   Далі запливли в блакитну лагуну, оточену скелями з усіх боків(тиша в цьому місці така, що часом насторожує)

і на кінець сплавали до "печери вікінгів"

В цьому місці (посеред моря) ще хтось і живе, але нас туди вже не пустили.

       По дорозі додому наші "капітани" налетіли на рифи, тому довелося ще годину забавлятися з рибками у воді (тепер вони вже не такими класними здавалися, та й вечоріло), поки вони лагодили нашу "яхту", але до острова дійшлося добиратися на буксирі.
  
   Море нас скорило, але не вбило в нас бажання скорювати нові незвідані горизонти, тому наступною нашою зупинкою буде такий розпіарений курорт як Пхукет.

       І, на останок, коли будеш на Пхі-Пхі, будь до-брий(-бра), не лінися!!! Сходи на вьюв поінт - це варте сил, старань і капель поту на твоєму чолі))))