пʼятницю, 23 січня 2015 р.

Пхукет = Залізний порт! Або краще подумай перед тим як тратити на це кровнозароблені гроші!)

Грім серед ясного неба!)


         Впевнена ТИ чув таку пісню ще молодого колись Сашка Пономарьова, а може навіть і намугикував її)
         Так от, для нас приїзд в Патонг (острів Пхукет) став "ГРОМОМ серед ясного неба", після двох свіжих ковтків повітря, а саме, Ао Нанга та Пі-Пі Айленда про які я писала раніше.

           Перше враження - розчарування і тільки.

         Ціни - КОСМОС, кількість рожевощоких жінчок орущих РОСІЙСЬКИМИ матюками на своїх нетверезих чоловіків зашкалює, та й пройтись до морька щоб тебе не зачіпили зі своїми "Эй, браток, братан, братишЬка, захадЫ!!! Бощ, пелмЭни. Не  хош?! мАгу часы прАдать" ну ніяк не вдавалось.

 
Була одна надія на морько, але й тут печалька - аля Залізний Порт в липні місяці, яблуку ніде впасти, через кожні 50-100 м стоянки з катерами, бананами, парашутами... та й саме море, якщо чесно, не айс. 

           
         Спасало те що ми були з друзями, мали колоду карт і можливість взяти мопеди в оренду, що ми власне і зробили.


              Варто від'їхати на 10 км від Патонга і тобі відкриються нереальні панорами.

Я в захваті)))).......
Пляж Лаем Синх
Рибацький пляж, на якому туристів зроду-віку не бачили
Один із view point по дорозі на схід острова

Секретний пляж

Секретний пляж
                     Вдоволь насолодившись цією красою зусріли sunset в Патонзі



          По дорозі додому заїхали в Patong night market - дивовижний рай ніштячків

 Знаменитий і смачнющий Pad Tai


Ніштячки із кокосового молока

Фрітюрні креветки

Фрукти, фрукти, фруктинята)

Під видом щойновижатого соку парять "Юпі"

Морське царство
 

          Подорожуючи новими місцями ми завели дві традиції - попадати під дощ на байках і знайомитись із нічним життям міста)...З першим ми благополучно справились вдень, а друге в Патонзі чи ненайбільше приваблює туристів, тому не розказати про нього не можна. Отже,  поїхали!
             Все "ЖИТТЯ" бурлить на 1 вуличці що однойменно зветься Patong beach. При підході до неї ти вже можеш оцінити масштаби "інтернаціональних гулянь" побічивши парковку мотобайків
Parking Patong beach
Patong beach
Концентрація барів і пабів наскільки велика, що "зазивалам", яких тут майже і як туристів по кількості, ледве не за руки доводиться затягувати людей всередину, або ж видумовувати різні дивні штучки наприклад безкоштовний пінг-пон (18+), кабаре ladyboy's та різні Go-Go заклади




Один із таких закладів ми відвідали - насміялись від душі із "горе-go-go танцюристок"


Приміряли великі попи


і відправились збирати речі, бо на нас чекають джунглі - найбільший національний парк Тайланду - Као Сок.

P.S. В якості короткого резюме, слід зазначити що Патонг мало підходить для пляжного відпочинку, як і будь-яке інше галасливе, перенаселене і не дуже чисте місто. Однак, в якості вечірнього і нічного життя Патонг дуже навіть непоганий. Тут тебе здивують не тіки різноманіттям, але ще й вишуканістю ледібоїв=)

четвер, 15 січня 2015 р.

Лонг тріп. Пат 2. Пі-Пі айленд.

        Якщо ти себе вважаєш крутим тусовщиком і ти ніколи не чув про Пі-Пі Айленд(#Phi-Phi island) - забудь що таке слово (ТУСОВЩИК) взагалі існує))...Я себе до таких не відношу, тому про існування цього кусочка РАЮ НА ЗЕМЛІ взагалі нічого не чула, до планування подорожі.
    
       Архіпелаг Пі Пі (Пхі-Пхі) складається з 2-х островів - Пі Пі Дон і Пі Пі Лей (або великий Пі-Пі і маленький Пі-Пі), а також з декількох дрібних незаселених острівців.


       Всі острови архіпелагу на 90% зайняті скелями, горами, оброслими  зеленющою рослинністю, яка не просто чарує, а дивує своїм бажанням "жити", так як більшість рослин ростуть на скелях. 

 
         Вершини скель в деяких місцях досягають до 40 метрів.

         
         Найпопулярніший серед туристів острів архіпелагу - це Пі Пі Дон, де знаходиться більшість готелів, білосніжні пляжі, кокосові пальми і чисте афігєнське море, барчики, ресторанчики, паби, і всяке таке, що може бути цікаве туристам.  
        
       Найбільший і найкрасивіший пляж  острова називається Тон Сай. (Пам'ятаєш рекламу з Баунті?! Так от, таке ж Баунті, тіки не на Мальдівах і набагацько дешевше).



     Правда під час приливів РАЙ трошки змінюється - з'являються "зеленувато-жутковаті" водорослі, але на загальному фоні від усього побаченого, навіть вони не зіпсували враження.


           Дістатись до порту можна  паромом, а далі лише на своїх двох - транспорту на острові немає, а точніше немає місця де їздити.

       
       При в'їзді на острів з вас візьмуть "податок" у розмірі 20 бат з чоловіка (приблизно 10 грн.) - в заповідну зону в'їжаєш смітити, це тобі не хухри-мухри!). 

      Житло тут, як і по всьому Тайланді, на будь-який гаманець. Можна знайти хостел за 5 баксів, а потолок цін можеш на agoda.com пошукати, та оптимальним варіантом буде гестхаус, в якому ми власне і жили.

      Ну що ж погнали розглядати це чудо природи!)
    Щоб не залежати від інших туристів і їхніх бажань взяли на прокат каяки. Вперше в житті пливу на такій штуці! Виходить, либа до вух!))))


Правда коли побачила 5-річних діточок в одномісному каяці, задертого носа довелося  приспустити)))

        Вже не перший monkey beach, все такі ж забавні макакулі, але без пригод і тут не обійшлося.


          Підсіла сфоткатись із великою мавпою (вожаком) біля якої сиділа маленька і, походу, влізла в чужу сім'ю)))


на мене налетіла ще одна мавпа (мабуть "жінка" вожака), трохи подерла і ...  .... і, зняла купальника) (тут вже обійдемося без фото)
Не всі туристи такі "смЄльчаки". Більшість "річ турістс" дивляться на макакуль через свої об'єктиви 

    
         Після довгих роздумів про те, як скоро мої руки почнуть обростати волосяним покривом, зважаючи на  останні баталії, вирішили трохи проспиртувати організм зсередини і роздивитися вечірній Пі-Пі. Доречі, всі жителі Пі-Пі "заводяться" за допомогою ось таких веселих відеречок і ходять з ними хто до "посінєнія", а хто й до світанку.

       Перше що хочеться сказати, тут дуже багато америкосів, австралійців, європейців, а точніше їхньої молоді, які непогано влаштувалися і за "покушать, да поспать" працюють зазивалами на дискотеки у обезбашених тайців. Останні витворяють щось неймовірне.


         Я бачила не одне файєр-шоу у житті, але ніде з них горяща палка за півметра над головою у мене не літала, і ніхто не жонглював перед моїм носом феєрверками.

        Після виступів місцевих "Біберів", виносять ось такий стенд


і "палицю-опускалицю"


пройшовши під якою в одязі отримуєш фрі шот, без нього - відоме вже тобі відеречко) (МАМО, я такого не робила!!!)

      Острів Пі-Пі Дон невеликий, тому довго сидіти на місці не доведеться, адже навколо краса, заради якої люди летять тисячі кілометрів. Одним із таких місць став Maya Bay Beach


        Це місце стало популярним після зйомок фільма "Пляж" з ДіКапріо, але, як на мене, то воно і без нього крутяцьке)) Без човна туди не дістатись. Нам випав шанс бути "щасливчиками" і попливти по околицях з дітлахами за штурвалом (про це трошки пізніше). 
        
(Не могла не сфоткатись, коли на пляжі був сам Дікапріо! мій ДіКапріо)
         Тут окрім білого піску, прозорої води, є ще чудернацький снорклінг - риб нЄмЄрЄнно. (Тато, я знаю що ти мені заздриш (я зараз про риб), тому краще пакуй чемодан, бери маму і до нас).

   
   Далі запливли в блакитну лагуну, оточену скелями з усіх боків(тиша в цьому місці така, що часом насторожує)


і на кінець сплавали до "печери вікінгів"


В цьому місці (посеред моря) ще хтось і живе, але нас туди вже не пустили.

       По дорозі додому наші "капітани" налетіли на рифи, тому довелося ще годину забавлятися з рибками у воді (тепер вони вже не такими класними здавалися, та й вечоріло), поки вони лагодили нашу "яхту", але до острова дійшлося добиратися на буксирі.
  
   Море нас скорило, але не вбило в нас бажання скорювати нові незвідані горизонти, тому наступною нашою зупинкою буде такий розпіарений курорт як Пхукет.

       І, на останок, коли будеш на Пхі-Пхі, будь до-брий(-бра), не лінися!!! Сходи на вьюв поінт - це варте сил, старань і капель поту на твоєму чолі))))




вівторок, 6 січня 2015 р.

Лонг тріп:) Пат 1. Ао Нанг

      Мої батьки вже давно звикли  до того, що я можу щось вчудити, але до такого повороту "собИтій" явно готові не були )))...
   - Мам, пап, я звільнилася з роботи і ми їдемо подорожувати Азією на три місяці. Ах, да, це ще не обговорюється, бо вже куплені квитки. І я вас дуже люблю:))

     Потім трошки витріпаних нервів, збори сумок і от, настав той день - ми в літаку і направляємось в Ао Нанг з пересадкою в мегамісті Бангкок. Це місто здивувало кількістю "кислотних" таксі,


афігєнськими платними транспортними розв"язками,


спеціально відведеними місцями для монахів у загальному транспорті і КІЛЬКІСТЮ СХОЖИХ НА МЕНЕ ЛЮДЕЙ (мабуть, десь мої давні родичі згрішили з тайцями)))
 
       12 годин льоту, три години очікувань, 1,5 год. автобусом і ми на місці - Vipa Tropikal Resort чекав нас з хорошим бунгало,


шикарним видом на "джунглі",


басейном і улибаками-тайцями))))))

        Доречі, тайці "англічани ще ті") вони ніби й говорять англійською, але зрозуміти їхній акцент спочатку було важко. Наприклад: "mountain resort" у них звучить як "муінт сот" - от і розбери)

        Вперший день вирішили не валяти дурака - попливли дивитися Кох Рейлі на дивакуватій лодці, з приліпленим до неї саморобним двигуном від машини)...


Тут вперше наткнулись на макак-смішнюк)


їх як у нас псів бездомних

Якщо в тебе немає чого стирити - боятися немає чого)))
       
На ось такий нЄжданчик - "пісюнкові" поклоніння ми натрапили в пошуках view point
        Відкрили для себе крутяцький пляж.

І, після нелегких карабкань по розмитій дощем глині і ліанах,


побачили нереальну красу Raley view point))))..

   

   
  Наступний день порадував не менше - взяли на прокат мотобайк і помчали вивчати "мЄсні достопрІмЄчатєльності".
       Першим відвідали Храм Тигра.



Неоднозначні відчуття після відвідування - ніг не відчувала днів 4. До точки обзору 1260 ступеньок, про які я дізналася на половині шляху, але тут теж від виду захоплює дух


ще й здоровенний Будда вражає своїми розмірами)
 В голові лишилася купа питань - одне із них "ЯК ЙОГО ТУДИ ЗАПЕРЛИ?"


Наступним пунктом призначення став Національний парк Phanom Bencha. Тут ми вперше знайомимось з джунглями 


Природа дивує!!!
Кремезні дерева,
гірські водопади
і купа тропічних метеликів)....
        По дорозі додому попали під жосткий тропічний дощ, повернулися додому втомлені, але щасливі і задоволені.
        За два дні тут вражень більше ніж за останній рік точно)...
       Ще пару днів повялимося в цьому чудомісці і перебираємось на острів Пхі-Пхі, де на нас вже чекають друзі)....